МОЛОДІ ВЧЕНІ УНІВЕРСИТЕТУ: шлях до успіху.
Одним із пріоритетів розвитку науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки є підтримка та залучення до наукової діяльності талановитої прогресивної молоді. Відтак, сьогодні університет має чудову спільноту молодих учених, які активно впроваджують свою професійну діяльність на високому рівні і в Україні, і за її межами.
Яскравий приклад успішного молодого вченого-професіонала – Лариса Макарук, доктор філологічних наук, професор, автор понад 130 наукових праць, головний редактор фахового наукового журналу «Актуальні питання іноземної філології», декан факультету іноземної філології.
– Пані Ларисо, коло ваших наукових інтересів стосується проблем візуалізації, мультимодальності, перекладу та прикладної лінгвістики. Над якою науковою темою працюєте зараз? Що уже зроблено?
– Усі мої наукові розвідки загалом – це царина мультимодальності. Приємно і знаково, що я є фактично однією з перших дослідниць на теренах України, дослідження якої сфокусовані на невербальних засобах спілкування. На початках чимало колег досить скептично ставилися до таких пошуків, однак зараз ця тематика набирає все більших обертів, що й підтверджує її беззаперечну актуальність та відповідність викликам сьогодення. У кандидатській дисертації увагу зосереджено на піктограмах та ідеограмах, які функціонують в англомовних ЗМІ, а в докторській – на спектрі усіх можливих ресурсів невербальної та паравербальної природи, якими послуговуються в медіадискурсі.
Радію, що у свій час вибір теми був саме таким, адже переконана, що якщо ти працюєш над улюбленою справою і це апелює внутрішньо – це значно краще і результативніше. І в цьому аспекті мені дуже поталанило, оскільки в наукові пошуки я вкладаю «душу». Кожна нова розвідка – це крок уперед, це натхнення, стимул, момент, коли варто критично проаналізувати зроблене і намагатися дослідити щось нове, перспективніше.
Мультимодальність є тією цариною, що уможливлює швидке адаптування до найактуальніших пошуків відповідно до викликів сьогодення. Уже третій рік поспіль я опрацьовую специфіку інфографічних текстів малої форми присвячених COVID-19. За цей період опубліковано низку статей та тез, виголошено кілька доповідей під час вітчизняних і зарубіжних конференцій. Завершальним акордом цього періоду пошуків має стати монографія, у якій маю намір підсумувати зроблене.
Паралельно, упродовж останніх двох місяців вивчаю візуальні засоби репрезентації образу України в англомовних респектабельних виданнях. Політика завжди має свій вплив, тому чітко простежується зміна риторики зарубіжного політикуму на користь України, позитивна динаміка зміни її статусу, беззаперечна впізнаваність, на відміну від попередніх років. У цій сфері я роблю лише перші кроки, відчуваючи невимовний біль за свою країну та водночас гордість, що я – українка. Крізь призму мультимодальності, переконуюся, що обрані вектори уможливлюють ефективну роботу з матеріалом, який викликає неабиякий інтерес у громадськості, й дає змогу мені, як лінгвісту, тримати руку на пульсі, щоб йти в ногу з часом і не дозволити ні на мить зупинитися…
– Ви є автором низки публікацій у престижних зарубіжних виданнях, маєте досвід участі в міжнародних конференціях на грантовій основі. Що дають ці заходи для Вас як для науковця? Поділіться власним досвідом пошуку конференцій, налагодження міжнародної комунікації можливостями щодо публікацій у міжнародних часописах?
– Моя зарубіжна наукова кар’єра розпочалася у 2010 році, коли вперше взяла участь в аспірантській конференції на теренах Польщі. Це був цілком новий досвід: подача тез, тривалий процес рецензування, одержання листа-підтвердження, участь у заході та в кінцевому результаті – друк одноосібного розділу в першій колективній монографії у видавництві Cambridge Scholars Publishing. Фактично відтоді, беру активну участь у наукових зарубіжних заходах Європи (Німеччина, Польща, Велика Британія, Данія, Угорщина, Литва тощо). Вони докорінно відрізняються від вітчизняних, оскільки передбачають майже річний процес відбору. Однак водночас відкриває можливості бути пліч-о-пліч із корифеями, праці яких найбільш цитовані та відомі; співпрацювати й налагоджувати міжнародну діяльність і водночас бути в курсі найсучасніших лінгвістичних трендів.
На більшість заходів я отримувала гранти, частина з них передбачали часткову або повну фінансову підтримку приймаючої сторони. Вагому роль відігравала тема обраної доповіді та рівень тез, які завжди розглядають двоє чи троє рецензентів, а також мотиваційний лист, у якому традиційно обґрунтовую, наскільки важливий цей захід і яким чином це вплине на мою подальшу наукову та викладацьку діяльність.
Щодо вибору конференцій, то раджу користуватися офіційними ресурсами зарубіжних інституцій, або спеціально розроблених платформ конференційних заходів відповідної вузькоспеціалізованої тематики. Дуже хотілося б, щоб кожен спробував себе в таких заходах, пройшов усі необхідні етапи і зрозумів на скільки це складно та водночас приємно спілкуватися з найвідомішими науковцями, слухати та доповідати. Особливо, коли не існує бар’єрів, коли незалежно від регалій дискутують та висловлюють власне бачення. І як результат плідної праці – публікація розвідки у виданні світового рівня.
Останнім часом для мене у пріоритеті видання на сайті Scimago Journal & Counrty Rank, де можна знайти усю докладну інформацію щодо журналу, перевірити квартіль видання тощо – рекомендую всім користуватися саме цим ресурсом.
– У 2019 та 2020 роках Ви очолювали Раду молодих вчених нашого університету, а сьогодні входите в персональний склад Ради молодих учених при МОН України. Скажіть, будь ласка, які переваги дає для молодого науковця членство у РМВ університету?
– Завжди, коли йдеться про керівну посаду розумію про відповідальність обраної посади та імідж результатів своєї праці. Незалежно від періоду перебування в РМУ нашого ЗВО та статусу мені завжди надзвичайно приємно працювати з молодою елітою університету, оскільки можна завжди поділитися новими здобутками та інноваційними досягненнями і водночас і зацікавити усіх, незалежно від профілю, у якому ти спеціалізуєшся. Саме цей осередок об’єднує молодих дослідників та дослідниць, які мають спільне бачення проблем та мотивацію працювати в команді, реалізовуючи заходи. Тому це, передусім, велике університетське коло знайомств, представників усіх факультетів. Це й неоціненний досвід роботи від найнижчого рівня до найвищого – це висвітлення проблем молодих учених та можливості їх розв’язання.
– Розкажіть коротко про Вашу діяльність у РВМ при МОН України? Що для Вас означає працювати при МОН? Які можливості від РМВ зараз є актуальними для молодих науковців нашого ЗВО?
– До РМУ при МОН України я долучилася ще в 2020 р. у статусі асоційованого члена, а з вересня 2021 р. – увійшла до складу ради. За цей період я долучалася до кількох ініціатив та заходів, які були реалізовані під егідою РМУ при МОН України. Зараз координую нові проєкти, що мають статус міжнародних, зокрема працюю над розширенням можливостей для співпраці українських науковців з Elsevier, консультую всіх охочих щодо стажування у Великій Британії, здійснюю підготовчі процедури щодо літньої школи для молодих українських науковців (Польща). Це найважливіші аспекти моєї діяльності, однак є й чимало інших, які вимагають пильності та уваги й змушують не мовчати, бо думка кожного науковця важлива і що прикметно – її чують та враховують.
РМУ при МОН України систематично ініціює й проводить заходи, до яких може долучитися кожен охочий. Вони настільки різноманітні, що всі можуть знайти для себе щось цікаве та корисне у професійному плані. На сайті РМУ при МОН України ми з колегами створили нову вкладку «Діяльність РМУ при МОН України в умовах воєнного стану», яку наповнюємо актуальною інформацією, зокрема грантовими пропозиціями, які, з огляду на складну ситуацію, пропонують нам зарубіжні колеги в різних галузях. На сайті також розміщено інформацію щодо курсів іноземних мов та професійного розвитку, можливостей підтримки молодих вчених, яку надають і Україні, і закордоном.
Робота в РМУ при МОН – це можливість спілкуватися з провідними молодими науковцями нашої країни та зарубіжжя, реалізовувати проєкти, бути серед однодумців, які на власному досвіді показують як досягати поставлених цілей.
– Пані Ларисо, нещодавно Ви, як представник РМУ при МОН України, були офіційним делегатом на зборах Європейської ради аспірантів і молодих дослідників Eurodoc у Вільнюсі. У результаті виборів вас було обрано співкоординатором робочої групи Eurodoc “Research and Society”. Розкажіть детальніше про це.
– Насправді, для мене це був цілком новий досвід. Я неодноразово частково долучалася до роботи над окремими проєктами Eurodoc, однак ніколи не брала участі очно. Скажу відверто – мені дуже сподобалося, оскільки це уможливлює впровадження різних ініціатив на міжнародному рівні, у колі зарубіжних колег. Я виявила бажання долучитися до однієї з робочих груп. Моя кандидатура, як і кандидатури колег, були схвалені шляхом голосування, тому ми працюватимемо упродовж року разом із представникам різних країн світу. Хочеться, щоб нам вдалося реалізувати задумане. Передусім, це проєкти спрямовані на підтримку молодих вчених і вагомість їхніх розвідок для суспільства у світовому масштабі.
– Над якими проєктами плануєте працювати? Про що мрієте як молодий науковець?
– Актуальним для мене залишається детальніше вивчення позиціювання образу України через візуальні засоби в англомовних ЗМІ. У цьому бачу перспективу та можливість отримання нових результатів, хоча сам процес доволі складний. Звісно, потрібно розвивати низку проєктів, які реалізуються РМУ при МОН України, оскільки РМУ при МОН України є осередком ініціативних і перспективних молодих людей, які мають безліч ідей та бажань, уміють невтомно та ефективно працювати на користь України.
Хотілося б, реалізувати й власний науковий мікропроєкт, фінансований зарубіжними інституціями. Важливо, щоб це було корисно не лише для мене особисто, а й для університету, тому мої аспіранти та магістранти теж працюють у сфері мультимодальності, щоб в перспективі створити наукову школу, оскільки першопочатком активних досліджень є Волинь, зокрема, Лесин університет, факультет іноземної філології.
Як молодий науковець мрію про те, щоб підготувати та опублікувати кілька одноосібних перспективних та актуальних англомовних публікацій у вузькоспеціалізованих лінгвістичних журналах найпрогресивніших видавництв світу: John Benjamins Publishing Company, Sage Publishing, Routledge, Cambridge University Press, De Gruyter тощо.
Згодом, можливо пройти закордонне очне стажуванні. Такого досвіду в мене теж ще не було.
– Що порадите, чи побажаєте молодим ученим для того, щоб досягнути успіху?
– Успіх кожного із нас залежить від нас самих. Передусім, від нашого бажання та мотивації. Мій науковий успіх рівноцінний невтомній праці, тому результату досягає лише той, хто постійно працює над собою. Головне, трудитися над тим, що приносить задоволення, не зважати на невдачі, а продовжувати крокувати вперед і успіх не забариться; використовувати усі можливості; намагатися з користю проводити кожен день, раціонально розподіляти час, цінувати його і зробити те, що хоча б на невеликий крок наблизить нас до мети; ніколи не зупинятися на досягнутому, адже будь-яка зупинка, навіть дуже коротка – потребує тривалого відновлення попереднього рівня…
Мене постійно надихають слова Джона Кеннеді: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе. Запитай, що ти можеш зробити для своєї країни».
Науково-дослідна частина
